Від боротьби за Україну – до боротьби за гідність ветеранів: історія фахівця із супроводу ветеранів у Конотопській громаді Іванни Завгородньої

Суспільство | 14:10, 7.03.2026
 Поділитися

Поділитися в

Ветеранка, нині офіцер запасу, Іванна Завгородня сьогодні працює фахівцем із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб у Конотопській громаді. У її виборі немає пафосу – лише впевненість і цілеспрямованість людини, котра бачила війну й навчилася тримати удар, розповіли у Сумській ОВА.

«Обрала цей шлях, бо добре пам’ятаю власний стан після служби – розгубленість, невизначеність, потребу, щоб тебе просто почули. Тому мій девіз сьогодні: менше бюрократії, більше людяності й підтримки», – говорить вона.

Інститут фахівця із супроводу, який запровадила держава, є важливою ланкою між людиною, що повернулася з війни, та системою державних послуг – не формальним механізмом, а живою підтримкою, що допомагає пройти складний шлях адаптації з гідністю, розумінням і відчуттям, що ти не сам.

У Конотопській громаді нині вісім фахівців із супроводу. Іванна почала працювати у травні 2025 року на базі Територіального центру соціального обслуговування Конотопської міської ради. Її щоденна робота – це не лише консультації стосовно виплат чи допомога з документами. Це супровід до лікарських комісій, до пенсійного фонду, пояснення можливостей навчання, підтримка у найпростіших, але таких важливих питаннях повернення до цивільного життя.

Але найбільший запит у ветеранів – не на довідки. Найбільший запит – бути почутими. Щоб їх не героїзували, а розуміли. Щоб визнавали їхній досвід і приймали такими, якими вони повернулися.

Тому активне слухання для Іванни – не просто метод роботи, а внутрішня позиція. Невипадково вона зараз пішла додатково навчатися на психолога у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.

Окрім всього, вони з колегами також організовують психологічні тренінги, зустрічі у ветеранському просторі, майстер-класи для ветеранів та їхніх родин. Окрема і дуже чутлива частина її роботи – родини загиблих воїнів і зниклих безвісти захисників. Це люди, які живуть з болем, у стресі й невідомості. Часто їм потрібні не лише алгоритми дій, а чиєсь тепле «я поруч».

Особливо болять їй історії жінок – матерів, дружин, доньок, які чекають. Тих, хто тримає дім, виховує дітей, працює і водночас щодня живе на межі надії та страху. Саме в цьому напрямку дівчина хоче розвиватися й надалі.

У її співпереживанні немає стороннього споглядання – це досвід, прожитий особисто. Колись вона й сама поєднувала службу з материнством, відповідальність військовослужбовиці – з тривогою за рідних.

Шлях Іванни у війську почався задовго до повномасштабного вторгнення. З 2016 року вона служила у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського, була на Донецькому та Луганському напрямках. 24 лютого 2022 року її підняли по бойовій тривозі у Конотопі. Вдома залишалися двоє дітей – дворічний син і дев’ятирічна донька. Їх відразу ж забрали до себе бабуся й дідусь. Усі думали – у безпечне місце, та їхній населений пункт опинився в окупації. По батьківському подвір’ю літали кулі. Іванна просила рідних бути максимально обережними, заховати її речі, видалити її фото у формі – бо тоді ворог полював на родини військових.

Служба, військовий обовʼязок – і постійна тривога за дітей були щоденними реаліями. Згодом Іванна прийняла рішення звільнитися за сімейними обставинами, щоб бути поряд і захищати своїх малих уже по-іншому – щоденною присутністю.

А згодом життя дало їй інший фронт – допомагати побратимам повертатися до себе.

Сили боротися далі знаходить у родині. Вчиться не зациклюватися на негативі, а шукати рішення. Вона творча людина: захоплюється фото і відео, любить кулінарію, готує для рідних естетичні сніданки, співає, інколи виступає на концертах. Мріє про фотосесію у Франції.

У ній дивовижно поєднуються витримка офіцера і ніжність жінки. Вміння діяти чітко – і здатність слухати серцем. Вона не говорить гучних слів про силу. Вона просто щодня її проявляє – у роботі, у турботі, у вмінні залишатися світлом для інших.

І доки вона підтримує інших, хтось обов’язково тримається саме завдяки їй.

Підписуйтесь на нас у Telegram