Під знаком мужності: історія ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС з Конотопського району Миколи Купрієнка
Поділитися в
Копіювати посилання

Історія Купрієнка Миколи Дмитровича — це свідчення справжньої відваги, відповідальності та самопожертви у час, коли кожне рішення могло коштувати життя, пише Бочечківська сільська рада.
Микола Дмитрович народився 14 липня 1955 року та виріс у селі Бобер Поліського району Київської області. Там минули його дитинство і юність, там формувався його характер — працьовитий, витривалий і готовий допомагати іншим. До аварії на Чорнобильській АЕС він працював водієм у місцевій Райспоживспілці.
У перші дні після катастрофи, не вагаючись, став до виконання небезпечних завдань. Керуючи автомобілем ГАЗ-51, він здійснював підвезення питної води безпосередньо до Чорнобиля. Це були поїздки в епіцентр радіаційної небезпеки, де кожен виїзд означав ризик для здоров’я. Микола Дмитрович здійснив чотири такі рейси, доставляючи воду туди, де вона була життєво необхідною.
Згодом він продовжив працювати у межах 30-кілометрової зони відчуження, забезпечуючи функціонування територій у надзвичайно складних умовах. Його праця тривала до 1997 року — роками напруженої роботи, витримки та відданості обов’язку.
Після завершення робіт Миколу Дмитровича було евакуйовано, і новою домівкою для нього стала Сумщина. Сьогодні він проживає у селі Бочечки Конотопського району, де його знають як людину честі, сили духу та великого серця.
За проявлену мужність і самовідданість під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Миколу Дмитровича нагороджено медаллю «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Підписуйтесь на нас у Telegram