Національні іграшки народів світу

Суспільство | 12:38, 3.12.2020
 Поділитися

Поділитися в

В створення ляльок кожна нація вкладала свої уявлення про світ, красу, добро й зло. Тому іграшки різних народів оригінальні та самобутні. Але водночас в них є щось спільне, характерне для багатьох країн і континентів. Про цікаві факти зі світу іграшок, розповідають експерти інтернет-магазину «Будинок іграшок».

Україна

Перші дитячі іграшки на території сучасної України з’явилися ще за часів Трипілля. Це були глиняні фігурки тварин у вигляді свистків, а також дерев’яні, солом’яні та ганчіркові ляльки. Іграшками не тільки грали, їх часто долучали до обрядів та носили як обереги. Найвідомішим стародавнім українським оберегом вважається лялька-мотанка. Для її створення згортали шматок тканини та перетягували ниткою в декількох місцях, щоб виділити голову, талію, руки. Голки, ножі та інші колольно-різальні предмети під виготовлення ляльки не використовувалися. Зображення рис обличчя — теж табу. Щоб в іграшку не вселилися злі духи, обличчя у мотанки замінює чиста лляна тканина, іноді з обрядовою вишивкою. Вишивка прикрашає також наряд ляльки. Мотанка вважається найсильнішим домашнім оберегом, який захищає від пристріту, хвороб та інших напастей.

TYZ7-ODMK8qrcQ_eT4jeeoqvK4s38jCPGiG7dh47Z31grcDRCwGbY4g3xfAIiCXrX1wcHDXH_POJIeLjV5KVStl5oTkpC4sQDjmjdMsjylKG2sAJ2SeXrsC7TBnjf5cnwQ

Японія

Японію називають «країною десяти тисяч ляльок». З давніх часів іграшки тут були талісманом і оберегом. Національна дерев’яна лялька кокесі (кокеші) з циліндричним тулубом нагадує матрьошку. Вважається, що з її допомогою шамани викликали духів. Крім кокесі, з соломи, дерева, тканини, глини японці виготовляли «ляльок для розглядання», якими не грали, а милувалися. Іноді такі «іграшки» робили з живих хризантем. Ця традиція збереглася дотепер. Також понад 300 років в Японії популярні японські каракурі-нингьо — механічні ляльки. На острові Хонсю на їх честь засновано щорічне свято, який припадає на першу суботу квітня та супроводжується всенародними гуляннями й ляльковими виставами.

KR33SmxUFLP4iVNKqPfh6T4L-dfg3VBiIEVjfUtDe38KZAgNntZcJelz-wyv2w4JFTEtEWX0nqMKgoG_Kfmg5WtgUx0IygjGZKWUzvKQnf3KDFsu4O-lNY097CI30MsGNg

Народи Півночі

Північні народи містично пов’язували іграшки з потойбічними силами, тому їх ляльки, як і українська мотанка, не мали облич. Вважалося, що, побачивши людські риси, іграшка може викрасти душу дитини. Проте у ненців було хорошим знаком, якщо наречена приносила до хати чоловіка ляльок, бо це віщувало багато дітей. Ляльок з чесаного льону давали хворим малюкам, щоб вони з ними пограли. Після цього іграшку спалювали, вірячи, що разом з нею піде й хвороба.

R2fLiZgsJ0ZwAWzW2CXTKi5Zm-aCwABeVO9gymx1jmKLbuX7Ri33a0PEocvIdslvXPLtF99VR_IzrFmO8Qg4fpttfZj4-rx9NZ4M__MC4EAinhaEHnBD5fv2yk0dh2TGvw

Африка

У народів Африки етнічні фігурки призначалися не для ігор, а використовувалися в шаманських обрядах. Ляльок наряджали в яскравий одяг і прикрашали намистом і браслетами. Такі іграшки вважалися священними та передавалися з покоління в покоління. Знаменитою африканкою, яка почала використовувати ляльок в побуті, була Клеопатра. Давньоєгипетській цариці фігурки слугували манекенами, на яких вона приміряла наряди, перш ніж замовити їх пошиття.

fQua-QExfHYhihkcKW5zQjaRYCFmoMOPrqjMNfggFr8JbEJTjFv3gRpKCmtXDLNTbW52eDVyyG7DOF58-QbCx-Q5vOujB-roKjp9B8imOLQWb5Jdipax0f9lj7Vm27KjDQ

Корінні народи Америки

Індіанці теж використовували ляльок для ритуалів. Фігурки виготовляли з різних матеріалів (соломи, глини, дерева, кукурудзяних качанів, пір’я) і прикрашали в різних техніках. За зовнішнім виглядом іграшки можна було визначити, до якого племені вона належить.

2ER9WoEavmgQL98yKR5CBsaF7MudaLp-bDr4FOJ6YXDSE7rQvIboVgpmXO60DESqDvOztNXw8ptFda84vMovL8Az49Ia4bJqYf_IAMAm4Pr67q4hb0pE92XB2fPtsjpBxQ

Західна Європа

Перші письмові згадки про прототипи нинішніх ляльок на території Західної Європи належать епосі Ренесансу, а саме слово «іграшки» з’явилося тільки в 1523 році у Франції. У дітей були іграшки й раніше — примітивні глиняні, дерев’яні, ганчіркові або солом’яні ляльки поширені повсюдно. Досконалі маріонетки та пальчикові фігурки використовувались лише бродячими акторами під час вистав.

У XVI столітті в Європі ляльок стали робити для багатих сімей на замовлення. Вони відрізнялися розкішшю і коштували дуже дорого. У XVII столітті у Великобританії зробили партію з 12 ляльок з пап’є-маше, які призначалися для прикраси інтер’єру. Декоративний характер європейські ляльки зберігали аж до кінця XIX століття. Перші загальнодоступні майстерні з’явилися лише на початку минулого століття, завдяки чому іграшки поступово стали доступні масовому споживачеві.

Зараз іграшкова промисловість пішла далеко вперед, а ляльки багато в чому втратили національний характер. Просто іграшки придбали нові форми, до кінця не втративши зв’язок з історією і народом, що їх створив.

Реклама

comments powered by HyperComments