На Конотопщині близько року працює єдина на Сумщині оленяча ферма + ФОТО

 Поділитися

Поділитися в

Ферма для розведення диких оленів створена та існує близько року в Конотопському районі між селами Козацьке і Бочечки на території близько 50 га засновниками – ФОП Дмитром Русановим та власником місцевого сільськогосподарського підприємства ТОВ АФ «Козацьке» Віктором Галою.

Про це пише Павло Лихопій.

Ферма розбита на 8 вольєрів (секцій), огороджених одна від одної і за периметром триметровими дубовими стовпами з натягнутою між ними металевою сіткою, що за словами Дмитра Русанова є специфічною і виготовляється лише в трьох країнах світу: Англії, Португалії та Новій Зеландії. На фермі замовлений і встановлений саме англійський варіант – вона є пружною, як батут, щоб могла відштовхнути і не пошкодити двохсоткілограмову тварину, і за міцністю на розрив може витримати удар африканського буйвола.

Годують тварин спеціальною кормовою сумішшю.

Самицям оленів достатньо 300-500 грамів на добу такої суміші, тут їх 50 голів, – розповідає Дмитро Русанов. – Самцям – до одного кілограму. Крім того олені вживають сіно, сінаж та силос, – заготівлею кормів опікується ТОВ АФ «Козацька». Для випоювання оленів водою на території ферми є поїлка, під якою пробурена свердловина. Для підігріву води в холодний період в поїлці встановлено тент. Самців у нас 4 особини: англійської селекції за кличкою Руні, австрійської селекції – Мірко, румунської селекції – так і кличуть Румун, новозеландської селекції – Спартак (за ім’ям його батька). До того ж є 50 голів диких ланей. Самці утримуються окремо від самок, лише на період спарювання – разом. Зараз весна, період ліньки, самки запліднені і десь через тиждень ми сподіваємось отримати перший приплід – молодняк! Після того, як молодняк підросте кількох тварин ми збираємось випустити й передати на облік конотопському лісгоспу. Сподіваємось, що знайдуться охочі придбати молодняк на інші приватні ферми в Україні, а можливо й за кордоном – така тенденція до вирощування благородних оленів існує.  У нас кожна тварина чіпована – чіпи прикріплені на бирці, на вусі, а також додатково чіп вживлено під шкіру (на випадок, якщо вухо через будь-який випадок може бути пошкоджене). На цих чіпах зберігається вся родословна тварини. Проте вона для спеціаліста й по формі рогів оленя видна, оскільки кожна селекція, англійська, чи будь-яка інша, має свої характерні риси. Як вид – олень благородний один. Проте кожний регіон в Європі розводив оленів за своїм направленням. Розгалуження і довжина гіллястих рогів – характеризує кожна свою школу виведення. Саме самець через насіннєвий матеріал передає свою генетику, свою кров, від чого й залежить у тому числі й візерунок рогів, міцність, стійкість тварини до виживання.

Дмитро Русанов розповідає передісторію створення ферми оленів на Конотопщині.

Диких оленів завезли для розведення в державних лісгоспах Конотопщини ще 1973 року минулого століття. Так, у нашому лісостеповому регіоні ми маємо оленів, зубрів, лосів. Але з тих часів кров стада благородних оленів не оновлювалась. Державна галузь, м’яко кажучи, не достатньо розвивається в цьому напрямі. У сучасній науці інбридінг (inbreeding) – близькородинне розмноження тварин не вітається. Тож три роки тому я допоміг тогочасному керівнику ДАП «Конотопський агролісгосп» Віталію Баранову оновити кров стада, придбавши самця благородного оленя угорської селекції в одній із Прибалтійських країн для розвитку поголів’я. Це був подарунок лісгоспу. Цей олень і досі сприяє розмноженню стада. Після придбання оленя у нас із Віктором Григоровичем Галою виникла спільна ідея 50/50 створити ферму для виведення благородних оленів. Бо, як виявилось, процес транспортування оленів із Латвії у фурі, процедура оформлення тварин – одна особина, чи декілька – одна й та сама. Шляхом штучного запліднення завдяки постачанню насіння самця у пробірках можна отримати тварин родословної із Австрії, Нової Зеландії чи Угорщини тощо – на ваш вибір. Отже, у вересні минулого року, орендувавши землю у власників паїв пасовищ, розпочали будівництво цієї ферми, що має види розвитку на перспективу.

За словами Дмитра Русанова, він має на меті розвивати роботу оленячої фірми. У перспективі – співпраця зі столицею у рамках створення подібної ферми і там.

Я особисто пропрацював в Італії 15 років. І маю на меті вкладати кошти в розвиток цієї ферми, цієї галузі. Таких ферм зараз в Україні можна по пальцях перелічити. Але я впевнений, що через 5-7 років їх буде багато. І досвід перейматимуть, пом’яніть моє слово, саме від нас – я знаю, про що кажу! Уже сьогодні нашу ферму часто відвідують гості – днями був губернатор, інформація шириться – приїздять підприємці. Уже, скажімо, є домовленість передати досвід по створенню аналогічних ферм під Сумами і Києвом. Варто сподіватись, що через 10-15 років цей бізнес стане успішним.

У планах на найближче майбутнє – удосконалення існуючого обладнання, конструкцій ферми, обслуговування тварин.

Наша ферма тільки-но створена і ми набуваємо досвід – розвиваємось. Зараз будується приміщення «ловушка» для обробітку тварин – проведення ветеринарного огляду, чіпізації, відбору оленят. Облагороджується територія – дикі груші-самосіянки, що ростуть на площі вольєрів, садовником обстрижені і мають охайний вигляд. По периметру висаджені молоді дерева – саджанці липи. Можливо, поставимо стенди зі світлинами тварин, що прикрасить зовнішній вигляд ферми. Плануємо відвести окремий вольєр для туристичної зони – приручених з малечку тварин, адже із дня на день отримаєм потомство. Нещодавно трапився випадок, коли сім’я – чоловік із дружиною і двоє дітей – проїжджаючи повз ферму, попросили походити під сіткою огорожі, поспостерігати за тваринами. У однієї дитини був церебральний параліч. Побачивши диких тварин, навіть батьки не очікували, який емоційний сплеск трапився у їхньої дитини. Однозначно, туристична зона ферми – у розробці! У Конотопському районі, наприклад, на відміну від міста, дуже активно займаються питаннями чистоти довкілля і сортуванням сміття, опікуються чистотою населених пунктів і узбіч доріг.

comments powered by HyperComments