ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ: ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО- ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У СПРАВАХ

Автор
Валентина Волік | 11:32, 27.05.2021
 Поділитися

Поділитися в

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
Згідно з чинним законодавством, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Варто знати, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі ж звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
В останній час досить популярною є судово-психологічна експертиза у справах по визначенню місця проживання дитини, але часто  викликає багато питань, відносно її можливостей та особливостей призначення.
В більшості випадків  один з батьків, який прагне сумісного проживання дитини поряд з ним, отримує висновок Ради опіки та піклування. Часто  існує практика применшення важливості батька у вихованні дітей та огульне залишення дитини з матір’ю без досконалого дослідження психологічних умов кожного окремого випадку. Непоодинокими є висновки невідомих психологів-фахівців, які рекомендують і зовсім виключити одного з батьків із процесу виховання дитини, знов-таки без наявності відповідного обґрунтування. При цьому, обмеження дитини у спілкуванні з будь-ким з батьків може використовуватися тільки за наявності їх вкрай негативних характеристик (наркотична, чи інша залежність, фізична агресія тощо).
Через складність і неповторність кожної окремо взятої сімейної системи і унікальності існуючих в ній батьківсько-дитячих відносин, суду вкрай важко зробити об’єктивний висновок про те, який з батьків буде краще, ближче, безпечніше і комфортніше для спільного проживання з дитиною. Кваліфікація психологів-фахівців, які не мають атестації судових експертів, найчастіше не дозволяє їм зробити висновок відповідно до існуючих вимог, встановлених Міністерством юстиції України, що, в свою чергу, суттєво знижує вагомість цих висновків у суді. У таких умовах саме психологічна експертиза постає необхідним обґрунтуванням забезпечення найкращих інтересів дитини та способом встановлення найліпших психологічних умов її проживання з одним із батьків.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (додаток до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за № 705/3145) пропонують використовувати наступні  питання під час призначення відповідної експертизи:
Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (зазначити, якщо треба, одного чи обох із них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?
Але іноді громадяни або їх адвокати вважають, що вказаних питань недостатньо для обґрунтування їх позиції, тому пропонуємо варіанти питань, які досить часто використовуються у практиці експертів-психологів:
Чи спроможна малолітня дитина з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку відношенню кожного з батьків до неї, виявляти прихильність до когось з батьків?
Чи є доцільним в інтересах дитини зменшення контактів з батьком (або зміна місця проживання дитини), з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку?
Якій вплив на психологічний стан дитини може здійснювпати її батько / матір?
З ким (з батьком чи з матір’ю) дитина бажає проживати?
Якими індивідуально-психологічними властивостями характеризується особистість батька / матері дитини?
Який психологічний вплив виявляє (може виявляти) поведінка батька / матері на психічний стан і розвиток малолітньої дитини?
Чи має батько / матір дитини, з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей, інтелекту, властивостей емоційно-вольової сфери, спрямованості особистості необхідні для виховання дитини психолого-педагогічні якості?
Чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої дитини на її психологічний стан у випадку передачі дитини від матері до батька?

Проведення судово-психологічної експертизи у справах по спірних питаннях виховання та визначення місця проживання дитини є одним з провідних напрямків роботи сертифікованих  експертів-психологів.

Під час виконання зазначених експертиз головним пріоритетом для експертів-психологів повинні бути найкращі інтереси дитини, які встановлюються завдяки повному та всебічному аналізу психологічних умов її життя.

За детальною інформацією звертайтеся до фахівців  Конотопського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Також можна проконсультуватися за телефоном єдиної системи безоплатної правової допомоги за номером 0-800-213-103.

comments powered by HyperComments

Останні публікації автора