Вирішення земельних спорів

Автор
Валентина Волік | 08:39, 26.01.2021
 Поділитися

Поділитися в

Земельні спори — це  правові відносини, які пов’язані  із розв’язанням роз­біжностей, які випливають з порушення права власності та права користу­вання земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що ви­никають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійсню­ють управління земельними ресурсами.

Чинний Земельний кодекс України  не визначає всі можливі види земельних спорів, проте, він перераховує категорії (види) земельних спорів, які підлягають вирішенню тим чи іншим компетентним органом.
Згідно з частиною третьою статті 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Частиною другою статті 158 Земельного кодексу України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Причинами подання заяви про вирішення земельного спору можуть бути:
— порушення прав та законних інтересів власників землі або землеко­ристувачів;
— територіальний земельний спір;
— уявлення, що невірно склалось у заявника щодо належного йому пра­ва або про порушення його права (у цьому випадку подання зазначе­ної заяви може бути результатом перебування заявника у добросовіс­ній омані стосовно належних йому прав або факту їх порушення).
Чинним ЗКУ не визначено структуру такої заяви. Проте, виходячи із за­гальних вимог до подібних документів правового характеру, заява має бути достатньо мотивованою, містити чітко сформульовані вимоги. Подана заява повинна містити повну інформацію стосовно того, між ким, з приводу чого, коли виник земельний спір, яке право було порушено, на яких документах це право ґрунтується тощо.
Вимога щодо вмотивованості заяви означає, що разом з нею мають бути подані документи, які підтверджують наявність у заявника порушеного або спірного права, а також факту його останнього порушення. Поруч з цим, у заяві може бути зазначено про відсутні у заявника документи (які своїм зміс­том можуть підтверджувати ті чи інші юридично значимі обставини) та їх місцезнаходження, а також про осіб, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 ЗКУ земельний спір має бути розглянутий орга­ном виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи органом місцевого са­моврядування у місячний термін з дня подання заяви. Це означає, що строк, протягом якого «земельні спори розглядаються», охоплює проміжок часу, який починає спливати з моменту подання заяви зацікавленої особи (сторо­ни спору) до уповноваженого органу, до дня першого розгляду спору.

Чинним законодавством процедура розгляду земельних спорів регламентована не­достатньо. Зокрема, таку процедуру визначають декілька положень ст. 159 Земельного кодексу України.  Але ці положення в сукупності не дають змоги уявити порядок розгля­ду земельного спору навіть в загальних рисах. Так, частини 2 і 3 вказаної ви­ще статті лише передбачають, що:
– земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які по­винні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору;
– у разі відсутності однієї із сторін при першій спробі вирішити питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання — розгляд спору пе­реноситься;
– повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поваж­них причин;
– відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному роз­гляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
Проте, незважаючи на відсутність чіткої регламентації розгляду земель­них спорів, на практиці, зазвичай, земельні спори розглядаються за процеду­рою, яка складається з п’яти стадій:
1) порушення земельного спору;
2) підготовка до його розгляду;
3) розгляд та розв’язання земельного спору;
4) виконання рішення;
5) оскарження рішення щодо земельного спору.

За більш детальною інформацією звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги, повний перелік закладів тут – https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ та, зокрема, до Конотопського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Конотоп за адресою: вул.Братів Лузанів, 43 та за електронною адресою [email protected] Працює центр з 8.00 до 17.00 без перерви. 

Отримати консультацію можна також за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги –  0 800 213 103. 

 

comments powered by HyperComments

Останні публікації автора