Відпустка:як можна поділити її на частини?

Автор
Валентина Волік | 22:49, 5.05.2019
 Поділитися

Поділитися в

Потепління, початок травня, наближається літо. Все це викликає думки про майбутній відпочинок. Що ж, незабаром в Україні розпочинається сезон відпусток. Хто ж матиме право на отримання відпустки та як її можна поділити на частини? Про це йтиме мова в роз’ясненні.

Право на оплачувану щорічну відпустку передбачено статтею 45 Конституції України. Умови, тривалість і порядок надання відпусток визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки» та іншими законодавчими актами. Право на відпустку мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду діяльності та галузевої приналежності, а також громадяни, які працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні також мають право на відпустки нарівні з громадянами України (ст. 2 Закону України «Про відпустки»). Відповідно до ст.6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до положень статті 10 Закону України “Про відпустки” черговість надання відпусток працівників визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.Графік відпусток складається у довільній формі, так як законодавчо така форма не встановлена.
Статтею 12 Закону України “Про відпустки” передбачене право поділу щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості на прохання працівника. Однак, поділити вказану відпустку можна за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.

Відповідно до ст. 8 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 «Про оплачувані відпустки», яка ратифікована Україною Законом від 29.05.2001 р. № 2481-III, розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні. Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів.

Отже, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівнику на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою, другою чи іншою її частиною. Це зокрема зазначено в листі Міністерства соціальної політики від 05.07.2013 р. №290/13/116-13 «Щодо поділу відпусток на частини». Тобто, на законодавчому рівні передбачена можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язк роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. Так, як остаточне рішення щодо надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник. Також роботодавець може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або взагалі її не поділити.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України та Законом України «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), то роботодавець, оскільки рішення про надання чи ненадання відпустки належить тільки до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

У відповідності до норм ст. 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, відповідно до ч.4, ст. 24 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника частину щорічної відпустки цілком правомірно можливо замінити грошовою компенсацією, однак тривалість фактично використаної працівником частини щорічної відпустки не може бути меншою ніж 24 календарних дні.

Законодавство також не передбачає терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічну відпустку, не містить заборони для працівника щодо використання щорічних відпусток, які йому не було своєчасно надано роботодавцем за попередні роки. А у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до Конотопського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  за адресою: м. Конотоп, вул. Братів Лузанів, 43 з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00 без перерви. Телефон: (05447) 6-23-47

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

comments powered by HyperComments

Останні публікації автора