“Бригада об’єднала нас”: історія кохання захисників 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського

Суспільство | 09:03, 26.08.2022
 Поділитися

Поділитися в

Історія міцного кохання Наталії та Володимира розпочалась у 2017 році, в одному із Навчальних центрів Збройних Сил України, де вони разом проходили підготовку, розповідають у 58-й окремій мотопіхотній бригаді ім. гетьмана Івана Виговського

«Спочатку я взагалі не звертала на нього уваги, а він ходив оце біля мене…Гарно залицявся. Пішли на каву, познайомились ближче… На вихідні разом пішли у звільнення до кінотеатру на «Кіборгів». Наша любов – це суцільна турбота, так як він підкорив мене своїм теплим чоловічим піклуванням та проявами симпатії. А коли наше навчання закінчилось і ми розїзджались по різним частинам, він спочатку десь ненадовго зник, а потім прийшов на залізничну  платформу з величезним букетом троянд. Посеред лютого!»,- пригадує як все починалось Наталія.

Прибувши до нового місця проходження служби в 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Наталія відчувала що її тягне до Володимира, і вони усвідомлювали, що мусять бути разом.

Після декількох спроб Наталії перевестись, вони вирішили провести час наодинці та одночасно написали рапорти на відпустку, перед початком якої Наталію сповістили про задоволення її клопотання.

Щаслива Наталія, щоб не зірвати заздалегідь  запланованої відпустки, прохала, щоб схвальний лист «виявили» в стройовій на день пізніше. Насолодившись проведеним часом разом, вони вже твердо розуміли, що не можуть один без одної.

Повернувшись з відпустки, командування просило залишитись, абож попрацювати ще бодай декілька днів. Вона зібрала речі і поїхала, бо так її кликала доля.

Через декілька днів в Україні було введено воєнний стан. Залишилась би Наталія ще на пару днів в минулій частині – все було б зовсім по-іншому.

З Володимиром вони разом дослужили свій контракт, одночасно завершили службу, і через деякий час відпочинку усвідомили, що працювати разом за улюбленим фахом – найкраще в їхньому житті.

Вони вирішили повернутись до військової служби, проте за різних обставин деякі військові частини не могли прийняти їх разом. І ось щаслива пара потрапила до 58-ої бригади, де проходять службу й надалі. Разом, в одному підрозділі, за своїм фахом, де займаються улюбленою роботою пліч-о-пліч.

«Ми обидва солдати. Обидва проти отримання чергового військового звання, аби не довелось командувати один одним. В наших стосунках панує любов, турбота та рівноправність, не дивлячись на те, що в роботі ми різні. Вова – більше розуміється на платах та мікросхемах. Я – краща у програмному забезпеченню та налаштуванню радіостанцій. Так і працюємо разом в тандемі»,-посміхаючись розповідає Наталія.

«Дійсно, бригада об’єднала нас, ми тепер разом і робимо свою улюблену роботу на користь. А любов – лише у вільний від служби час. Часто втомлені обговорюємо яким важким був день. Але попереду нас чекає новий»,-доповнює Володимир.

На рахунку Наталії і Володимира вже не одна сумісна ротації та бойові завдання. Разом прокладено сотні метрів кабелю, відремонтовано десятки радіостанцій, та налаштований зв’язок багатьом підрозділам. Але найміцніший зв’язок, всеж між ними любов.

Підписуйтесь на нас у Telegram