“Боронити Україну до самої Перемоги”: історія військового 58 окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського

Олександра з позивним «Кулібін» знають усі в його рідному 15-ому батальйоні, розповідають на Фесйбук-сторінці 58 окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського

Його винахідливість всіх здивувала, коли в умовах інтенсивних бойових дій він своїми золотими руками змайстрував для бійців баню та майстерню, за що і отримав такий позивний.

З початком повномасштабних подій, виставляючи протитанкові комплекси група Олександра опинилася в оточенні поблизу Конотопа, звідки він вже думав не знайде виходу і дзвонив прощатися з рідними.

Охоронцю складського комплексу, що залишився там з нашими військовими, знайомі телефоном розповіли, що поруч дуже багато росіян, великі колони техніки вже оминули їх позиції та продовжують стрімкий рух вглиб країни.

Тож охоронець допоміг групі наших військових вийти з оточення різними стежками – лісами та полями.

Шлях до «своїх» був далекий для їх группи – обережно йшли довгими днями і ночами. Іноді поруч проїздили ворожі колони. А коли Олександр з побратимами нарешті дістались найближчих позицій ЗС України завдяки місцевим єгерям (що вивезли їх до села на своїх джипах) – хлопці отримали завдання мінувати ймовірні шляхи руху ворога.

На рахунку невеличкої групи, до якої входив «Кулібін» десятки одиниць ворожої техніки – танки, БТРи і навіть Тигр.

На завдання, отримавши оперативну інформацію, вони вирушали з єгерями, а далі йшли пішки. Хлопцям доводилось нести вдосталь важких протинкових мін, окрім індивідуальної зброї та гранатометів.

Міни встановлювали там, де ворог може об’їздити забарикадовані шляхи, польові дороги та накатані стежки поблизу залізничних переїздів.

Після підриву техніки «Кулібін» з побратимами йшли перевіряти результати роботи. Більш вцілілу техніку вони передавали на ремонт та сусіднім підрозділам, що одразу використовували її проти ворога.

«Найбільшим моїм здивуванням було побачити озброєних поліцейських у звільненому від росіян селищі. Ті самі копи, що одразу втекли – вже ходили по вулицям і робили вигляд що звільняють та зачищають село, а ми їх привітали, повідомивши, що звідси ворога було нами вибито вже декілька днів тому»,- пригадує Одександр, показуючи на своєму телефоні фотознімки.

«Хочеш миру – готуйся до війни» – означає набите татуювання на руці Олександра.

Окрім знищенної, підбитої, кинутої ворожої техніки та десятків ящиків боєприпасів – найкращими трофеями «Кулібін» називає цілісінький Тигр та російський заправник на шассі КамАЗу поблизу населеного пункту Крупичполе.

«В ході зачистки хтось вистрілив по заправнику із РПГ, але на щастя він не взірвався, лиш загорівся. Невдовзі, як полум’я згасло, ми побачили, що цистерна повна. Ото радість була! Заправляли усіх! Солярки було сповна!»,- з посмішкою розповідає Олександр.

Згодом «Кулібін» відправився стримувати ворога на Схід, де був учасником запеклих боїв під Попасною, Клиновим і Бахмутом.

Олександр ввважає, що не втомився, і продовжує боронити Україну до самої Перемоги.

Підписуйтесь на нас у Telegram