Відповідальність військовозобов’язаних за дії, направлені на незаконний перетин кордону
Поділитися в
Копіювати посилання
Виїзд чоловіків призовного віку за кордон, питання, на даний час, як ніколи актуальне. Під час воєнного стану перевагу на пунктах пропуску мають жінки з дітьми. Чоловіки ж іноді вигадують чимало різних способів, аби перетнути кордон – переодягаються у жіноче вбрання, їдуть в багажнику авто, а іноді, навіть, ховаються у бейбі-бокс. У зв’язку із прийняттям Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та введенням в Україні правового режиму воєнного та на виконання вимог Закону України “Про правовий режим воєнного стану” необхідно врахувати певні правила виїзду за межі України окремих категорій осіб у віці від 18 до 60 років.
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам – громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов’язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”
Маніпуляції зазначені вигадуються тому, щоб виїхати за кордон та не потрапили до переліку категорій, яким відповідно до законодавства виїзд під час воєнного стану не дозволили виїзд. Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України , чоловіки призовного віку від 18 до 60 років можуть виїздити якщо мають:
посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;
висновок військово-лікарської комісії про непридатність;
на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років;
самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років;
на утриманні дитину з інвалідністю;
статус усиновителя чи являються опікуном;
близьких родичів, які загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
Дуже частими є випадки, коли військовозобов’язані вчиняють неправомірні дії, направлені на незаконний перетин кодону. У таких випадках наступає адміністратив7на та кримінальна відповідальність. відповідальність.
Спроба “домовитися” з прикордонниками шляхом надання хабара дорівнює штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк (ч. 1 ст. 369 КК України).
Надання прикордонникам підроблених документів карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років (ч. 4 ст. 358 КК України).
За перетин кордону поза пунктами пропуску або спроба вчинення такої дії накладається штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 204-1 КУпАП).
Намагання перетнути кордон шляхом надання чужого документа дорівнює штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 204-1 КУпАП).
Спроба поза паспортним контролем виїхати за межі України (наприклад, у багажнику легкового автомобіля “коштує” сумі штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 204-1 КУпАП).
Також у всіх вищезазначених діях простежуються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації), що карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
За інформацією Конотопського місцевого центру з надання БВПД (https://www.facebook.com/konotop.BVPD)
