Цього дня шість років тому не стало Заслуженого журналіста України Галини Ільченко

Суспільство | 16:16, 6.06.2017
 Поділитися

Поділитися в

Галина Андріївна Ільченко була засновницею та багаторічною очільницею міської організації Спілки журналістів України в Конотопі. Протягом десяти років вона очолювала газету “Конотопський край” (1990-2000 рр). Була чесною, порядною людиною, професіоналом своєї справи. Вміла згуртувати навколо себе колег-журналістів не лише свого рідного міста, а й інших міст Сумщини.

Сьогодні – шоста річниця з дня її смерті. Тож пропонуємо вашій увазі уривки з матеріалу Ірини Романової про цю непересічну жінку, журналіста від Бога – Галину Андріївну Ільченко.

Першу вищу освіту Галина Ільченко здобула у Ніжинському державному педінституті ім. М.В. Гоголя. Вчителювала на Донбасі. В 1983 році закінчила відділення журналістики Вищої партійної школи у Києві. Українську мову вивчала самотужки, бо народилася в Забайкаллі і в Україну приїхала з батьками у 13 років, поступила в 7-й клас російської школи в Бахмачі і була звільнена від вивчення української мови. «Школяркою вивільнені від навчання години займалася випуском стінгазети – це, мабуть, і стало першим журналістським досвідом. Маю дві державні нагороди: срібну медаль за відмінне навчання у школі (1960) та срібний знак «Заслужений журналіст України» (2006)».

Літераторів у роду Ільченків не було. Батько – військовослужбовець. Чудово грав у шахи, і в Бахмачі, куди родина приїхала після його демобілізації з армії, очолював міський клуб шахістів. Газети й книги були його постійними супутниками. Мама – домогосподарка. Її улюбленим заняттям було читання. Галина ж бачила себе то астрономом, то танцівницею, то агрономом, хоча більш за все любила математику й вважала її найвишуканішою з наук… У житті Галині дуже заважала провінційна сором’язливість, на подолання якої пішли десятиріччя… Першим же її фахом стала математика – цариця наук.

Її перший робочий день в редакції відбувся 24 квітня 1973 року. Вона всіх там знала, бо до того чотири роки працювала у міськкомі комсомолу та подавала свої дописи не лише у «Радянський прапор», але й в обласні й республіканські газети. Мала також публікації в «Комсомольской правде» й «Советском спорте».

Кумиром Галини Ільченко була Тетяна Тесс. Вона читала всі її публікації та книжки. А першим наставником був редактор Олександр Васильович Маленко.

В роботі Галині Андріївні найбільше подобалось спілкування – незбагненна таїна трансформування вражень у газетний матеріал. «Коли пишеш, собі не належиш…» – казала в свій час пані Ільченко.

На запитання, якими якостями має володіти журналіст, Галина Ільченко відповідала так: «Знаєте, існує Кодекс журналістської етики. Не стану його переповідати, але головне  – порядність, відчуття міри, повага до своєї професії, вміння вирахувати коефіцієнт корисної дії публікації».

Ірина РОМАНОВА, член НСЖУ

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: