Мер Конотопа розказав про суди, вибори і про те, чому позичив матері 2 млн. грн.

 Поділитися

Поділитися в

Артем Семеніхін дав інтерв’ю  інформаційному агентству АСПІ  за кілька годин після судового засідання стосовно свого заступника Ігоря Степанченка, якого звинуватили в приховуванні майна.
Пропонуємо ознайомитися з ним і нашим читачам:

Давайте одразу про актуальне: що вирішив суд?

Рішення позитивне. Мафіозна структура правоохоронної системи Сумської області хотіла дискредитувати мого заступника і відкрила адміністративну справу про нібито корупцію Ігоря Степанченка.

Суть справи полягала в тому, що Степанченко не задекларував стару автівку Шевроле Лачетті, якій 10 чи 12 років. Це абсолютна неправда. Я так розумію, що і самого придбання тоді ще не було, бо він тільки домовився її викупити за 5 000 доларів. Для цього Степанченко продав свою стару машину за 3 чи 3,5 тисячі доларів і півтори тисячі він виплачував протягом наступного півріччя.

Ця справа – це висмоктана з пальця дурниця. Суд першої інстанції був заангажований і прийняв рішення на користь негідників. А суд апеляційної інстанції, до якого їм важче добратись, прийняв законне рішення і просто закрив це провадження, за відсутністю будь-якого складу правопорушення.

Зараз в суспільстві активно обговорюється прізвище Медведчука та його вплив на українську політику. Згадую 2017 рік, коли Ви у себе в місті розігнали збори членів партії Медведчука “Український вибір” – багато хто тоді захотів такого голову міста як і Ви. Але проти Вас відкрили кримінальну справу за цей розгін. Що зараз з цією справою?

Зараз триває слідство, ним опікується Генеральна прокуратура. Воно зараз не надто активно просувається. Але з достовірних джерел я знаю, що по цій справі готуються деякі провокації проти мене, в тому числі й обшуки. Щоб дискредитувати вже тепер і мене.

Що ви маєте на увазі під провокаціями?

Можливо щось підкинуть і в рамках обшуку щось знайдуть. Одразу хочу сказати, що ніколи не був дотичний до наркотичних засобів, ніколи нічого не вживав сам і навіть сигарет не курю. Якщо вони самі не підкинуть, то нічого не знайдуть. Зброю я маю, але тільки офіційну і все згідно чинного законодавства.

Що зараз зі справою “тітушок”, які увірвались на сесію міської ради та побили поліцейських?

Вона абсолютно спустилась на гальма, всіх “тітушок” відпустили. А звинуватити намагаються тепер знову ж таки мого заступника Ігоря Степанченка і мого радника Віталія Благодарного. Звинувачують в тому, що вони, нібито, були організаторами цих “тітушок”. Хоча тут відсутня логіка, тому що Благородний і Степанченко навпаки бились з цими “тітушками”.

“Тітушкам” дуже сильно допомагав і сприяв їхній діяльності в провокаціях начальник поліції міста Конотоп Богдан Войцеховський – колишній командир батальйону “Київ-2”. Войцеховський проводив “тітушок” в міську раду Конотопа без реєстрації, хоча усі повинні її проходити.  На цій сесії мали відправити мене у відставку, “тітушки” повинні були мене “поламати” та викинути в сміттєвий бак. Але тут спрацював український інстинкт загостреного почуття справедливості. Коли почалась бійка, рядові поліцейські почали протидіяти “тітушкам”, хоча у них був наказ від Войцеховського бездіяти та не чинити опору.

“Тітушки” почали битись з цими поліцейськими. Одному з них пробили голову – йому робили трепанацію черепа, зараз має бути друга операція. Ця людина тепер вже інвалід.

Самих “тітушок” поліція привезла до лікарні і просто пішла. Ні конвоя, ні охоронців не залишили.

Протоколи якісь складали?

Протоколи складали, але поліція просто відпустила цих злочинців. Відпустила навіть того, хто пробив голову поліцейському.

А чи немає зараз переслідувань поліцейських, які ослухались наказу Войцеховського?

Про переслідування я не знаю. Точно знаю про зневіру цих рядових поліцейських, з огляду на те, що їх побили, а кримінальна справа спускається на гальмах.

Особисто начальник слідства Григоров (Олег – ред.) це все курує. Більш того, він особисто знімає відео, на якому “тітушка” говорить про те, що їхав підтримувати мера Конотопа Семеніхіна за 500 грн. Але ті ж “тітушки” кричали “Семеніхіну ганьба!”, а, коли я намагався вийти в туалет, вони перегородили дорогу. Цей Григоров просто неадекватний божевільний придурок, корумпована істота, тварина!

Зазвичай, мери невеликих міст маловідомі. Ви користуєтесь всеукраїнською славою. Часто вчиняєте так, щоб це помітили ЗМІ. Наприклад, знімаєте портрет Порошенка та вішаєте портрет Степана Бандери, чи йдете пішки з Конотопа до Києва. Чому вирішили таким шляхом здобувати популярність? Це піар?

Я б не хотів, щоб Ви пов’язували все, що стосується мене та моєї діяльності зі словом “піар”. Те, що я роблю це, насправді, крик душі. Це спосіб боротьби за справедливість в нашому місті.

В 2016 році єдине, що я зробив гучного – це зняв портрет Порошенка і повісив портрет Бандери. Все. Більше ніяких великих скандалів не було. Тому що я був зайнятий з 6:30 ранку до 1 години ночі господарством міста Конотоп. Мені вгору було ніколи глянути.

Коли мені губернатор (Микола Клочко – голова Сумської обласної державної адміністрації – ред.) сказав, що занесеш мені 10-15% від виділених коштів на місто як “відкат”, я зрозумів, що єдиний спосіб боротьби – це надати розголосу цьому і боротись.

Я знаю, що правоохоронна система гнила. Я знаю, хто такий начальник слідства Сумської області Григоров – це партнер по сауні і по волейболу губернатора Сумської області.

Я впевнений, що мене вже могло б не бути і як мера, і як живої людини, якщо б я це все не піднімав і не вскривав цей гнилий чиряк на прізвище Клочко. Якби я не доносив це до широких кіл громадськості, мене б просто вже не було.

Чи плануєте Ви балотуватись в народні депутати України на наступних парламентських виборах?

Я планую перемогти мафію і бандитизм Конотопа.

У вас в декларації зазначено, що ви позичили 2 000 000 грн. своїй матері. Звідки такі гроші у держслужбовця і навіщо їх було позичати матері?

Так, це було. Свого часу я збирався купляти квартиру. У 2012 році на мене почали чинити тиск правоохоронні органи, бо я йшов в народні депутати по 159 виборчому округу, а моїм опонентом був Деркач Андрій Леонідович. Тоді проти мене було відкрито кримінальне провадження. Я просто розумів, що нічого не збережу. Власне так і сталось.

Коли я вийшов з Лук’янівського СІЗО, то в мене нічого не лишилось, крім одного магазину, дитини, яку треба було оперувати і машини в кредиті. Квартиру мені не вдалося купити, а гроші ми перевели в валюту на чорний день на житло, щоб було де жити.

Гроші ці зароблені чесно. Я з 2006 року приватний підприємець. З цього прибутку офіційно cплачені усі податки

Через півроку президентські вибори. За кого будете голосувати чи підтримувати?

Я буду голосувати і віддам перевагу тій людині, яку оберуть широкі кола українських націоналістів: українські патріоти, АТОвці та інші. Хто буде цим кандидатом я, поки що, не знаю.

Ви балотуватись плануєте?

Я вважаю, що будь-які дії, які пов’язані з задоволенням якихось власних амбіцій шкодять, якщо вони не скоординовані з однодумцями. Тому йдучи в президенти України чи президенти галактики, все має бути узгоджено. Тому говорити, що я піду, чи він піде, чи ще хтось піде – це поки що зарано, треба дожити до того часу. Єдине, що можу сказати: влада в Україні повинна належати патріотам-націоналістам.

 

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на нас у Telegram

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: