До Всесвітнього метеорологічного дня: як зародилася та розвивалася конотопська метеостанція

Суспільство | 14:53, 23.03.2017
 Поділитися

Поділитися в

В цей день у 1950 році була утворена Всесвітня метеорологічна організація. Україна стала однією з країн-співзасновниць ВМО. Понад 4 тисячі гідрометеорологів України відзначають цей день, в тому числі і працівники метеостанції Конотоп.

Початок інструментальних метеорологічних спостережень в Україні пов’язаний з нашим земляком, уродженцем Путивльщини, Максимом Берлинським. Вже з кінця XVIII ст. в Києві він розпочав спочатку гідрологічні, а потім і метеорологічні спостереження.

В Конотопському повіті інструментальні метеорологічні спостереження розпочались в другій половині ХІХ ст. Метеорологія в той час була молодою і перспективною наукою і метеорологічні практики були серед найбільш популярних захоплень. На Конотопщині серед організаторів приватних метеорологічних станцій були відомі мешканці міста і повіту. Як вдалось встановити працівникам Конотопського краєзнавчого музею, вже в 1856 р у Гирявці (нині Шевченковому) спостереження проводив Матвій Лазаревський, батько відомого історика Олександра Лазаревського. Наприкінці ХІХ ст. в повіті працювали 13 метеостанцій. Спостереження проводили власник металургійного і чавунноливарного заводу Кетхудов і Голова управи Петро Кандиба.

IMG

 

1 червня 1893 року при земській лікарні почала роботу метеостанція, організована головним лікарем Данилом Шеболдаєвим. Від неї веде свою історію нині діюча метеостанція Конотоп. Результати спостережень надсилались до Головної фізичної обсерваторії в С.- Петербурзі і Метеорологічної обсерваторії у Києві та використовувались під час кліматичних і агрометеорологічних досліджень.

Після встановлення влади більшовиків метеорологічні станції були об’єднані в Українську метеорологічну службу, досягнення і труднощі в діяльності якої з того часу розділяє і наша станція.

На Конотопщині народились, або розпочали професійну діяльність багато визначних вчених-гідрометеорологів і організаторів служби. Це: Феодосій Вангенгейм, один із засновників вітчизняної агрометеорології, його син Олексій – організатор і перший очільник Гідрометслужби СРСР, Борис Кандиба – вчений-гідролог і гідротехнік, автор першої програми портового будівництва в Російській імперії, Анатолій Огієвський – один з батьків української гідрології, Михайло Кудлай – один з керівників Гідрометслужби України в 1930-х роках, Петро Шендрик – перший заступник Директора Українського гідрометцентру в 1970-1980-хх роках, багаторічний представник України у ВМО та інші.

Сьогодні метеорологічна станція Конотоп є найстаршою діючою в Сумській області. Вона проводить метеорологічні, агрометеорологічні, актинометричні, радіометричні спостереження. Забезпечує поточною та спеціалізованою інформацією про фактичні погодні умови, очікувані небезпечні гідрометеорологічні явища органи влади та суб’єкти господарської діяльності. Метеостанція бере участь у міждержавному обміні інформацією і є складовою глобальної метеорологічної мережі.

Наступного року станції виповнюється 125 років. Такий поважний вік засвідчує важливість нашої роботи, яка з часом лише зростає.

Інформація надана начальником метеостанції “Конотоп” Андрієм Куцим.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Rodont
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: